Музичні обійми
Як іванофранківців залучали спільно творити музику

Ідея проекту "Музичні обійми", покликаного сприяти створенню музичного середовища в Івано-Франківську, народилася під час воркшопу для менеджерів культури від Culture Bridges та ГО Інша Освіта. Також на його реалізацію команда отримала мікро-грант від Culture Bridges.

Координаторка проекту, культурна менеджерка, представниця ГО "Д.О.М.48.24" Наталя Наливко та співорганізатор, музикознавець і клавішник інді-гурту Physalisovi Дмитро Долгіх-Черниш розповідають про те, що і як вдалося втілити із задуманого та який вплив проект мав на місто.
Наталя Наливко
Координаторка "Музичних обійм", культурна менеджерка,
представниця ГО "Д.О.М.48.24"
Дмитро Долгіх-Черниш
співорганізатор "Музичних обійм",
музикознавець і клавішник інді-гурту Physalisovi
Ключові цифри проекту
22

події
3

місяці
640

відвідувачів
Ната: Серед подій, які ми провели, були майстер-класи, музичні лекції, концерти запрошених виконавців і місцевих молодих музикантів, екскурсії в студію звукозапису, школу ді-джеїв, заняття за методикою інтегрованого музичного розвитку (ІМР), джем-сейшни, вистава плейбек-театру, концерт-мікс творчих особистостей – музикантів, поетів, акторів. Також ми відкрили музичну кімнату та відвідали Центр реабілітації дітей з неблагополучних сімей, де провели заняття на перкусії та з ІМР.

Тут ви можете послухати лекцію Дмитра Долгіх-Черниш про український фолк-рок вчора і сьогодні, а тут – лекцію Наталі Наливко "Музичний лікбез, або як відрізнити лажу від профі"
Заняття з інтегрованого музичного розвитку
Про найважливіші події
Перший концерт в таємній кімнаті викликав солідний ажіотаж (і серед тертих музикантів, і серед завсідників культурних заходів міста, і серед людей, яким просто стало цікаво, "як то воно виглядає"
Діма: Я виділив три події, тому що кожна з них стала для нас по-різному показовою. По-перше, відкриття музичної кімнати (25 лютого), де ми трошки провалилися по план-структурі заходу, попри те, що це була якась суцільна пристрасть і одержимість в бумканні, стукоті й дзвінкоті. Було враження, що, можливо, навіть дорослих більше, ніж їх дітей, захопила якась потойбічна сила. Це було складне для модерації суцільне вивільнення енергії. По-друге, перший концерт в таємній кімнаті, котрий мало того, що викликав солідний ажіотаж (і серед тертих музикантів, і серед завсідників культурних заходів міста, і серед людей, яким просто стало цікаво, "як то воно виглядає"), так ще й суголосно був визнаний вкрай атмосферним завдяки локації, яка тепер функціонує як хостел (а далі вже були запити на наступні виступи). По-третє, концерт Макса Таврічеського, репертуар й подача якого змусили мурашку проповзти тілом кожного слухача, чи він підліток, чи дорослий, який сумує за часами Doors та Оззі Осборна, а чи його серце топиться від старих блюзів.

Ната: Не можу виділити окремо якусь подію, бо всі були цікавими і унікальними. Але хочу розповісти про досвід проведення занять в Центрі для реабілітації дітей з неблагополучних сімей. Ми не анонсували ці події так, як інші, бо вважали це інтимною справою, на якій не треба зловживати. Але зараз, після відвідування дітей, моя думка змінилась. Ми маємо якомога частіше доносити інформацію суспільству про них, про їх світ та дійсність. Тільки таким чином, привертаючи увагу, можемо впливати та щось змінювати на краще.

Коли ми туди потрапили вперше і побачили погаслі оченята, пригнічений стан дітей, з'явилося бажання змусити посміхнутися найсумніших діточок. Нам це вдалося! Це, мабуть, найважливіше, що ми зробили під час цього заняття.


Про залучення аудиторії
Ната: Нашими відвідувачами були, як дітки від року, люди похилого віку, професійні музиканти, студенти, які навчаються в Інституті культури, так і люди, які ніколи не займалися музикою.

Ми дуже задоволені результатами. Анкетування щодо відгуків аудиторії, яке було обов'язковою вимогою від Сulture Вridges, допомагало аналізувати організацію кожної події, мотивувало та надихало на подальшу роботу. Люди просили, щоб ми не зупинялися, писали, що "місто ожило", "було круто", що з задоволенням будуть приходити на наступні заходи. Після концерту франківського гурту Physalisovi Юрій Андрухович сказав нам, що ніколи не чув такого у Франківську, і що мистецький простір "Ваґабундо", де саме і відбувся цей концерт, завжди відкритий для виступів цього гурту.

Тут ви можете послухати запис концерту Physalisovi
Відкриття музичної кімнати
Про асортимент інструментів
Ната: За грантові кошти ми закупили перкусійні музичні інструменти – джембе, шейкери, тамбурін, ксилофон, бубон, маракаси, трикутники та інші перкусійні інструменти. На них легко почати грати. Для цього треба мати хоча б якесь почуття ритму. Це дуже простий і досить легкий спосіб залучити до гри на музичних інструментах людей, які взагалі не мали такого досвіду.

Наші музичні інструменти зберігаються в новоствореній музичній кімнаті простору ВДОМА (це також приміщення, де розташована наша ГО "Д.О.М.48.24") у вільному доступі. Тобто всі охочі мають змогу прийти і спробувати на них пограти.
Про пошук музикантів
Ната: Проаналізувавши ситуацію, що є у Франківську, ще під час планування проекту, ми вирішили запросити до міста представників альтернативних напрямків – виконавців інді, блюзу, викладачів гри на електричній скрипці, губній гармоніці, авторів сучасних методик викладання музики, тобто урізноманітнити музичне життя та презентувати неформальну освіту.

Щодо місцевих виконавців, то цим питанням повністю займався Дмитро. Дев'ятеро з них стали учасниками концертів в таємній кімнаті. Це концерти в невеликих таємних локаціях. Місце проведення концерту стає відоме за добу, а імена музикантів – безпосередньо перед їх виступом.
Перший концерт в "таємній кімнаті"
Аби дібрати необхідну кількість учасників, вистачило прослухати близько двох сотень виконавців, що вказали своїм місцезнаходженням Івано-Франківськ чи область
Діма: Музикантів відбирали через найдемократичніший з цього погляду ресурс Soundcloud та керуючись деякою орієнтацією в локальних музичних сценах. Soundcloud прекрасний тим, що коли людина вирішила творити музику і комусь її таки показати – вуаля, вона точно є на цьому ресурсі. Аби дібрати необхідну кількість учасників, вистачило прослухати близько двох сотень виконавців, що вказали своїм місцезнаходженням Івано-Франківськ чи область. Щодо умовних хедлайнерів проекту – артистів, яким під сольний виступ відводився вечір, – ми мали доволі специфічні вимоги (з точки зору бюджету нам імпонували автори-виконавці соло з акцентом на акустичний формат). Тому тут обирали з 15-20 кандидатур, що були "на слуху".
Третій концерт в "таємній кімнаті"
Про потенційні виклики для охочих втілити подібну ініціативу
1
Інертність публіки
Нашій публіці вкрай важко проявити справжні почуття до артиста. Слухач вагається підтанцьовувати, якщо артист не має бекграунду із шестизначною кількістю переглядів відео на YouTube, ротаціями чи іншими регаліями. Таке враження, що наша публіка за визначенням не спроможна "закохатися з першого погляду".
2
Прецедент дармового
З одного боку, захід з вільним входом сприймається як низькоякісний й не вартий уваги. З іншого боку, люди не надто готові викладати гроші за мистецтво (бо часом незрозуміло, що то є, бо "творчі люди" – то нероби й ледацюги).

Тому коли обираємо нішу достойного, але (ще) не популярного, натикаємось на дещо безвідповідальну відвідуваність, коли люди заповнюють форму реєстрації, але значний відсоток забуває/не вважає за обов'язкове дійти на концерт.
3
Вимога крайньої винахідливості
Організатору, як правило, хочеться зробити захід теплим і неповторним для всіх учасників процесу. Також є зобов'язання, а є бонуси, які часом трапляються. Так відеозйомка наших концертів в таємній кімнаті та передислокація двох заходів – це яскраві приклади винахідливості від безвиході.
Виступ театру плейбек
Про найближчі плани
Ната: Ми потроху розвиваємось, придбали додаткові музичні інструменти за рахунок гранту від "Теплого Міста". Плануємо проводити колективні заняття з гри на перкусії влітку для дітей та дорослих, також організувати музичні канікули. У нас вже склалася традиція проведення творчих вечорів за участі молодих талановитих людей. Вони виступають, спілкуються, імпровізують, об'єднуються у нові гурти. Відбувається своєрідний творчий воркшоп. Мріємо про створення музичного хабу з репетиційною базою, прагнемо розширити асортимент музичних інструментів, провести музичний фестиваль для молодих виконавців.

Я особисто мрію відвідати у липні музичний фестиваль в Остраві та Музичний хаб у Катовіце за програмою міжнародної мобільності та повернутись з новими знаннями, контактами та запросити організаторів до нас в Івано-Франківськ для співпраці.


Фото: Музичні обійми