Голоси довічного ув'язнення
у соціальному проекті "Довічно важливо"
Привернути увагу до проблеми довічного ув'язнення жінок в Україні мав на меті соціальний проект "Довічно важливо". Він зародився з ідеї драматургині Тетяни Киценко написати документальну виставу про життя довічниць, які відбувають покарання в Качанівській колонії, що в Харкові. Зрештою, крім вистави, що отримала назву "ПЕНІТА.опера", відбулися також низка правозахисних заходів. Про досвід та результати такої співпраці митців і правозахисників розповідає Тетяна.
Тетяна Киценко, авторка й кураторка проекту.
Фото Мирослави Хорошун

Оперу ставили п'ять разів – в Одесі, Харкові, Дніпрі та двічі в Києві. Виставу доповнила концептуальна фотовиставка Русі Асєєвої, до якої увійшли знімки довічно ув'язнених жінок. Щодо вибору жанру Тетяна пояснює, що вже кілька років хотіла написати оперу, і саме з "Довічно важливо" все зійшлося.
Показ "ПЕНІТА.опери" в Києві.
Фото Євгена Марті

Знайшовся перфектний, близький мені по духу композитор – Золтан Алмаші, плюс тема, яка чіпляє. Й оскільки довічне ув'язнення – це, так чи інакше, про любов та смерть, мова опери є максимально доречною, бо дозволяє розкрити пафос теми, піднести історії жінок-довічниць до рівня метафор. Для мене "ПЕНІТА.опера" – цілком природний продукт.
Серед тих, хто працював із мистецькою частиною проекту були (список неповний), композитор Золтан Алмаші, режисер Максим Голенко, хореограф Максим Булгаков, квартет імені Ревуцького, Київська камерата та Національна спілка композиторів України.

Втім, зробити проект дійсно резонансним допомогли правозахисники – занурені в проблему максимально глибоко та не менш за нас зацікавлені у її вирішенні. Саме тому робота із Харківською правозахисною групою та European Prison Litigation Network (EPLN) була для нас настільки важливою. Якщо ми, митці, підтримуємо довічників швидше морально, вони, захисники прав людини, здійснюють практичну підтримку засуджених – надаючи їм консультативну допомогу та розповсюджуючи інформацію щодо проблеми довічного ув'язнення серед колег.
Показ "ПЕНІТА.опери" в Харкові.
Фото Олександра Воробйова

Тетяна розповідає, що як авторка опери мала на меті максимально чесно розказати про героїнь та викликати до них співчуття. Щоб глядачі зрозуміли, що довічниці – такі ж люди, слабкі й вразливі. Вона була стовідсотково готова до негативної реакції з боку глядачів.
Однак сталося навпаки: люди виходили з глядацької зали зворушені, заплакані. В анкетах для зворотного зв'язку – суцільні подяки. Безумовно, є й ті, кому з різних причин "ПЕНІТА.опера" не сподобалася. Що ж, ми вдячні за критику, бо це надає можливість стати краще.
Більше відеозаписів із конференції – за посиланням
До згаданої правозахисної частини ввійшло, зокрема, дві конференції в Києві та Харкові під назвою "Проблеми довічного ув'язнення в Україні: міжнародний досвід та європейські вимоги". Також міжнародні експерти зустрілися з довічно ув'язненими жінками в Качанівській колонії, щоб відповісти на їхні запитання й надати консультативну допомогу. Зі слів Тетяни, заходи такого рівня допомагають актуалізувати проблему та змінити погляд на неї: в передовсім спеціалістів, а зрештою – і громадськості.

Адміністрація Качанівської колонії дозволила Тетяні проінтерв'ювати засуджених на довічне ув'язнення, а фотографині Русі Асєєвій зробити знімки. Однак у показі опери кураторці двічі відмовили. Офіційно озвучена причина – небезпека суїцидів серед засуджених. Тетяна зазначає, що Любов Кушинська, єдина довічниця, яка 2018 року отримала помилування, бачила виставу й вважає, що ув'язнених вона тільки підтримала б.
Кураторка проекту вважає, що кожен митець, працюючи з соціальним театром, перш за все має розширювати власні знання з існуючих соціальних проблем. Завдяки цьому, на її погляд, мистецький продукт буде максимально глибоким та здатним зачепити. Її досвід із "Довічно важливо" свідчить про те, що співпраця з психологами, соціологами, правозахисниками суттєво допомагає.

Наразі "ПЕНІТА.оперу" включено до репертуару Київського національного академічного театру оперети. Найближчий показ – 16 січня. Тетяна сподівається, що, як і раніше, кожна вистава супроводжуватиметься правозахисними заходами. Дізнатися про них можна буде на FB-сторінці проекту.